Дошкільний вік - базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.
Головна мета дошкільної освіти – виховувати зрілу особистість, в якої сформовані дитячий світогляд, прагнення домогтися успіху, впевненість у собі, почуття власної гідності, емоційна сприйнятливість та вольові риси характеру.

В центрі уваги педагогічного колективу ДНЗ
Д И Т И Н А

     Планування роботи в дитячому садку ведеться згідно з вимогами «Інструкції про ділову документацію в дошкільному закладі». Навчально-виховний процес здійснюється відповідно до програми «Українське дошкілля», програми "Впевнений старт", затвердженої Міністерством освіти і науки України. Колектив багато працює над вдосконаленням навчально-виховної роботи, використовує інноваційні педагогічні технології. Планування навчально-виховної роботи блочно -тематичне. Форми планування навчально-виховної роботи з дітьми у дошкільному закладі визначаються та затверджуються вересневою педагогічною радою.  

     У навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. В залежності від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення групи, професійної майстерності педагога вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами чи індивідуально
     Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.). Тривалість заняття для дітей молодшого дошкільного віку - від 15 до 25 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого дошкільного віку - від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).
     Під час складання розкладу занять педагоги враховують їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачають раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них.
     Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це стосується занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні ( ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).
     Організовуючи навчальну діяльність вихователями закладу систематично використовуються завдання із експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи і прийоми. Поєднання вербальних , наочних і практичних методів, відводять належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми.
Особливою, провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньотворчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо).
     Переорієнтація навчально-виховного процесу в сучасному дошкільному навчальному закладі на розвиток дитячої особистості надається особливої ваги таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним.
     Самостійна діяльність дітей організується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Зміст та рівень самостійної діяльності дітей залежать від їхнього досвіду, запасу знань, умінь і навичок, рівня розвитку творчої уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва. Організоване проведення цієї форми роботи забезпечується як безпосереднім, так і опосередкованим керівництвом з боку вихователя.
     Індивідуальна робота з дітьми як самостійна організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в приміщеннях і на свіжому повітрі. Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).

     Створення умов для повноцінного, своєчасного і різнобічного розвитку дитини є основним із основних завдань нашого дошкільного закладу. Саме тому, наш педагогічний колектив приділяє значну увагу постійному вдосконаленню розвивального предметно-ігрового середовища. Вдала організація розвивального простору в групових кімнатах стала основою для захоплюючого, змістовного життя та різнобічного розвитку вихованців усіх груп. Розвивальне середовище – це комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, які забезпечують рухові та пізнавальні потреби кожного вихованця нашого садочка. Облаштовуючи групові кімнати, педагоги прагнули зробити їх затишними, приємними для перебування дітей. Тому, організовуючи для своїх вихованців життєвий простір в закладі, ми враховували його значимість для становлення особистості.
     Перш за все, вихователі дбають про те, щоб через предметно-ігрове середовище максимально розгорталася самостійна творча активність дітей, а для цього їм надається право власного вибору, збільшується міра їхньої свободи. Завжди намагаємося організувати життя у групах так, щоб діти могли варіативно, гнучко використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, й на власний розсуд, використовувати свій вільний час.
     Всі ігрові осередки в групах відповідають санітарно-гігієнічним, педагогічним, естетичним вимогам, спонукають дітей до проявів творчості, активності в пізнанні довкілля, спілкуванні, сприяють повноцінному розгортанню їхніх потенційних можливостей. Щоденна спокійна, дружня атмосфера дає змогу наповнити середовище, в якому зростають діти, новими більш цікавими ігровими куточками. Діти вивчають його і знаходять для себе те, що відповідає їхнім інтересам. Завдяки цьому кожна дитина живе реальним життям, що ґрунтується на свідомому ставленні до живої природи, повазі та вмінні спілкуватись з однолітками, пізнавати навколишній світ.

                                                Правильно створене розвивальне середовище –
                                                запорука успішності навчально-виховного процесу.